14 серпня Верховна Рада України ухвалила Закон "Про санкції", який дасть можливість вводити спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи проти держав-агресорів, їхніх юридичних і фізичних осіб та власності з метою захисту національних інтересів та громадян України. Важливо, що в остаточному тексті Закону були враховані зауваження, що прозвучали з боку європейських держав та інституцій, зокрема, вилучені положення про обмеження діяльності ЗМІ.
У четвер, 14 серпня, Верховна Рада України ухвалила Закон "Про санкції". «За» проголосували 244 народні депутати.
Цей законодавчий акт дасть Україні можливість вводити спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) проти держав-агресорів, їхніх юридичних і фізичних осіб та власності з метою захисту своїх національних інтересів та захисту громадян України (йдеться як про пряму, так і про приховану агресію проти нашої держави).
Закон про санкції спрямований на захист України і дає чітку відповідь усім, хто зазіхає на національну безпеку, українську державу та громадян України.
Водночас, законопроект не передбачає запровадження санкцій Україною з моменту набуття ним чинності. Його метою є створення відповідної правової основи (яка наразі відсутня) для подальшого ухвалення відповідних рішень Радою національної безпеки і оборони щодо запровадження Україною обмежувальних заходів на підставі подання ВРУ, Президента України, КМУ, СБУ або НБУ. Рішення РНБОУ вводитимуться в дію указом Президента України у встановленому законодавством України порядку. Припинення дії міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, як санкція за зазначеним Законом здійснюється ВРУ за поданням РНБОУ. У випадку, якщо указ Президента про введення санкцій приймається по відношенню до країни або до невизначеного кола суб'єктів, Верховна Рада України отримує повноваження на його схвалення. Рішення про скасування санкцій прийматиметься РНБОУ у разі, якщо застосування санкцій призвело до досягнення мети їх застосування.
Підставою для застосування санкцій будуть дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод. Аналогічні дії відносно іноземної держави, її громадян чи юридичних осіб також стануть підставою для застосування Україною санкцій. Крім того, обмежувальні заходи запроваджуватимуться на підставі резолюцій ГА та РБ ООН, рішень та регламентів ЄС, фактів порушень Загальної декларації прав людини та Статуту ООН.
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, юридичних та фізичних осіб-нерезидентів, які знаходяться під контролем вказаних осіб.
Відповідно до законопроекту, Україна матиме право застосувати такі види санкцій:
1. блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2. обмеження торговельних операцій;
4. запобігання виведенню капіталів за межі України;
5. зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
6. анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7. заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
10. заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання;
12. заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
13. припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
14. заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
15. заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, банків, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент, або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
16. запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
Важливо, що при схваленні Закону з нього були вилучені деякі спірні пункти, у тому числі ті, які викликали критику з боку ОБСЄ та ніших міжнародних організацій, зокрема про можливість обмеження та припинення надання послуг поштового зв’язку, заборону та обмеження теле- і радіотрансляцій, обмеження або припинення діяльності засобів масової інформації, обмеження та заборону виробництва друкованих ЗМІ та інших інформаційних матеріалів. Рішення про застосування таких заходів можуть прийматися виключно судами України відповідно до законів і Конституції України.