Шановний отче Михайло Йосафат Гарді,

шановна громадо!

Щойно завершилась Служба Божа за жертвами голодоморів в Україні.

Сьогодні ми згадуємо мільйони безвинних жертв, всіх, хто втратив своє життя в роки геноциду Українського народу –  

Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, вчиненого тоталітарним репресивним сталінським режимом,

та голодоморів 1921 – 1922, 1946 – 1947 років.

Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, забрав тисячі і тисячі життів українців, став масштабною національною трагедією, яку підсилили переселення, тюрми, табори.

Правда про ці трагічні сторінки вітчизняної історії, про небачений масштаб злочину проти українського народу довгий час старанно приховувалася. Сьогодні рівень громадської уваги до аналізу тогочасних подій зростає, відбувається процес усвідомлення їх причин та наслідків.

І ми, і всі прийдешні покоління українців не мають права оминати цю тему.

Цей злочин назавжди змінив хід історії українського народу. Він став одним із найважчих випробувань, що випали на нашу долю. Голодомор не лише фізично знищував людей. Він мав викликати покору і страх. Десятиліттями нам забороняли навіть згадувати про ті страшні події.

Жахливі роки тоталітаризму стали і духовною катастрофою: було зруйновано безліч храмів, фізично знищено та відправлено до таборів сотні тисяч селян, робітників і представників інтелігенції, постраждала майже кожна українська родина.

Але український народ виявив стійкість. Завдяки вірі у свої сили, любові до України, споконвічному прагненню до свободи та незалежності - ми вистояли.

Розбудовуючи власну державу, ми маємо пам’ятати про кожен наш крок на п’єдестал незалежності, про кожну історичну віху – сумну і радісну, вчитися на помилках, робити все можливе, аби подібне не повторилося.

Наш обов’язок - донести правду про голодомор як ретельно спланований, свідомий акт геноциду проти української нації, до кожного громадянина, до народів всього світу.

Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю, стали жертвами репресій тоталітарного режиму. Збережімо мир та суспільну злагоду в соборній незалежній Україні, за яку боролися наші попередники, за яку ми боремося тепер.

На завершення хочу побажати усім нам, щоб наша світла і гірка пам'ять про минуле, наша самовіддана праця сьогодні і наша пильність завтра принесли мир, щастя й достаток на українську землю.

Нехай Господь Бог береже і направляє нас в усіх наших добрих ділах.

Слава Ісусу Христу!

Слава нашому народові!  Слава Україні!

І вічна пам’ять загиблим.

,