22 січня 1919 року на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки.

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але він заклав основу для глибокого усвідомлення українським народом своєї єдності і неподільності країни.

Лише з плином десятиліть ідея, закладена в Акті, стала поступово втілюватися в життя.

В наш час з початком інспірованої кремлівською владою експасії на Україну, соборність всіх наших земель перетворилася на справжню національну ідею. Вона оволоділа, нарешті, умами практично всіх без винятку громадян України та зробилася найголовнішою цінністю в усіх її областях.

Ми стали народом не лише з «однією кров’ю» та «одним серцем», але й з однією думкою.

Михайло Грушевський вірно підмітив, що всі наші відмінності - «витворені на нашім національнім тілі чужими впливами та зовнішніми обставинами».  Ми маємо розвивати почуття єдності, солідарності і близькості – в цьому наша сила.

Десятки тисяч воїнів, сотні тисяч волонтерів, мільйони й мільйони громадян піднялися на захист єдності й територіальної цілісності України. Ще ніколи День Соборності не був таким великим, вистражданим і заслуженим святом, як сьогодні.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за незалежну і соборну Україну. 22 січня під час Революції гідності, загинули перші її учасники: С.Нігоян, Ю.Вербицький, М.Жизневський.

Наш ворог грубо прорахувався. Хотів нас знищити, а зробив сильними як ніколи. Українська політична нація остаточно ствердилася на всіх теренах — західних, східних, північних, південних та центральних. Вона об’єднала представників різних етносів та носіїв різних мов.

Нині майже 100% громадян — за єдину країну. І вражаюча більшість українців бачить її саме унітарною, а не федеративною.

Вірю, що для кожного українця єдність країни та нації є найбільшою цінністю, не зважаючи на різні погляди на питання історії, мови та церкви.

Але є принципові речі, які не можуть бути предметом для жодного компромісу. Україна є і буде унітарною державою!  Європейський вибір не підлягає дискусії! Єдиною державною мовою є і буде українська!

Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ніхто й ніколи вже не зможе підірвати нашу єдність. З соборністю в думці, з єдиною Україною в серці ми всі разом назавжди будемо єдиною українською політичною нацією, в складі якої рівною мірою комфортно почуватимуться всі етноси.

Зі святом Соборності вас!

Слава Україні!

,