«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, прославленого в Тройці…»
Це, дорогі друзі, не лише фрагмент молитви. З цих слів починається один із найважливіших документів нашої вітчизняної історії - «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, обраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням…»
Звичайно, з висоти сьогоднішнього дня багато до чого в цьому документі можна було би прискіпатися. Але у квітні 1710 року, понад 317 років тому, тоді коли в світі домінували абсолютні монархії, в яких вся влада зосереджувалася в одних руках. Ще десятки років залишалися до американської Війни за незалежність і десятки років залишалися до Великої французької революції. А наші пращури вже склали по суті республікансько-демократичний маніфест. Маніфест, який на багато років випереджував свій час.
Вони проектували таку політичну систему, в якій ніхто, цитую, «не осмілився би присвоювати собі над слушність і право на самодержавну владу». А для того, щоб запобігти подібному «самодержавному безправству», яке «не властиве гетьманському урядуванню», - ухвалили відповідні «пункти, договори та постанови».
Можна з впевненістю сказати - «Перша Українська Конституція», відома як Конституція Пилипа Орлика 1710 року, випередила час. (Конституція США – 1787, конституції Франції та Польщі – 1791, конституція (маніфест) царської Росії – 1905). Вона була прийнята тоді, коли французькі та англійські законодавці лише починали розробляти гуманістичні ідеї та загальногромадянські принципи. Конституція Пилипа Орлика ввібрала в себе творчі й наукові здобутки тогочасної політичної і правової думки Європи і має повне право називатися першою демократичною конституцією світу.
Цього року Україна відзначає 21-у річницю з дня прийняття Верховною Радою України Конституції (28 червня 1996 року), яка (більше ніж 24-х годинного обговорення та дискусій) закріпила права і свободи громадян, суспільно-політичний та державний устрій, основні принципи взаємодії гілок влади, засади регулювання найважливіших суспільних відносин.
Нині Україна проходить чи не найважче за часи своєї незалежності випробування – випробування на єдність та територіальну цілісність.
Зараз в українському суспільстві та й і за його межами тривають дискусії, а ще більше спекуляцій щодо проекту змін до Основного закону, який стосується децентралізації. Нагадаю, що в першому читанні їх було ухвалено ще 31 серпня 2015 року. В силу зовнішніх та внутрішніх обставин вони пов'язані із нашою політико-дипломатичною боротьбою за відновлення територіальної цілісності і суверенітету України.
Очевидно, що для внесення змін до Конституції в цій частині є чіткі попередні умови, насамперед безпекового характеру.
Має бути встановлений повний та тривалий режим припинення вогню. Росія – країна-агресор, країна-окупант – повинна вивести всі свої війська, зброю та техніку з території України. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має отримати повний доступ до всієї неконтрольованої Україною території, а також встановити постійний моніторинг над тимчасово неконтрольованою ділянкою україно-російського державного кордону.
Крім цього, має відбутися реальне роззброєння всіх незаконних угруповань на цій території, встановлення зон безпеки. Важливою гарантією від військових провокацій та дотримання режиму припинення вогню, а також забезпечення безпеки майбутнього виборчого процесу має стати розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ. Паралельно повинен бути досягнутий відчутний прогрес у справі звільнення всіх заручників та українських політичних в’язнів.
Наголошую, місцеві вибори – не під дулами бойовиків, а згідно з українським законом і у відповідності до критеріїв і стандартів ОБСЄ, - мають визначити тих, хто в інтересах громад розпоряджатиметься новими можливостями, які надає децентралізація. І це, до речі, стосується всіх, а не лише окремих районів Донбасу.
21 рік тому український парламент прийняв сучасну Конституцію незалежної України. Це, звичайно, не такий великий термін, протягом якого функціонує Конституція Сполучених Штатів. Але і за цей відносно короткий проміжок часу ми всі змогли переконатися, що наша Конституція є якісним, дієвим та життєздатним правовим документом, яким всі ми можемо пишатися.
За цей час держава пройшла безліч випробувань та змінилася, - насамперед, за останні три з половиною роки. Ми твердо стали на шлях свободи, демократії і європейських реформ. І хочу наголосити - з цього шляху Україна вже не зверне.
Вітаю усіх із Днем Конституції України. Бажаю миру, добра та злагоди.
Слава Україні!