Ілюзія волевиявлення під багнетами: чому псевдовибори РФ на окупованих територіях України є прямим ударом по європейській безпеці
Збереження та намагання закріпити наслідки збройного загарбання чужих територій за допомогою псевдовиборчих процедур є одним з найбільш цинічних інструментів сучасного російського імперського ревізіонізму. Наміри Кремля провести чергові незаконні «вибори» до Державної Думи РФ на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі, а також у частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, є свідомим, планомірним та грубим викликом міжнародному порядку заснованому на правилах.
Головний меседж, який має чітко й безкомпромісно усвідомити міжнародна спільнота, полягає в тому, що російські псевдовибори на загарбаних землях України не мають жодного відношення до голосування, демократії чи реального волевиявлення громадян. Це не виборчий процес, а спецоперація держави-агресора, спрямована на юридичне та легітимізаційне закріплення наслідків кривавої збройної агресії, яка триває з 2014 року.
Якщо міжнародна спільнота дозволить агресору спочатку силою змінювати міжнародно визнані кордони, а потім «освячувати» цю окупацію через постановочні голосування, це створить небезпечний прецедент для всієї європейської та глобальної системи безпеки. У світі, де збройне захоплення територій можна легітимізувати бутафорним голосуванням під наглядом окупаційних військ, жодна країна більше не зможе почуватися у безпеці.
Будь-які спроби поширити виборче законодавство РФ на суверенну територію України є юридично нікчемними. Вони не породжують і не можуть породжувати жодних правових наслідків ані для статусу українських земель, ані для цивільного населення, яке опинилося під тиском окупаційного режиму.
Поширення російських так званих «виборчих округів» на тимчасово окуповані території України має глобальний деструктивний наслідок для самого російського парламенту. Включення до складу Державної Думи РФ осіб, які нібито «обрані» від окупованих українських регіонів, або врахування сфабрикованих «голосів» мешканців ТОТ делегітимізує увесь склад парламенту. Державний орган, формування якого відбувалося із залученням результатів зі злочинно захоплених територій суверенної сусідньої держави, остаточно втрачає ознаки представницького органу та перетворюється на повністю нелегітимну інституцію. Жодна демократична держава чи міжнародна організація не може визнавати юридичну дійсність актів такої Думи чи вести з нею правомірний міжпарламентський діалог.
Щоб повністю розкрити абсурдність російських заяв про «демократичний процес» на ТОТ, варто поглянути на реалії, у яких опинилося місцеве українське населення. Збройна агресія Росії перетворила захоплені українські території на зону суцільного безправ'я, де панує тотальний контроль, примус та систематичний державний терор.
Голосування на ТОТ організовується в умовах жорсткого воєнно-поліцейського режиму. Так звані «виборчі комісії» у супроводі озброєних російських військовослужбовців та співробітників спецслужб здійснюють обходи будинків і квартир. У таких умовах сама ідея «вільного та таємного голосування» перетворюється на знущання над основоположними правами людини: громадян змушують ставити позначки в бюлетенях безпосередньо в присутності людей з автоматами. Відмову брати участь у виборчому фарсі окупаційна влада розцінює як вияв «нелояльності» або «екстремізм», що тягне за собою негайні обшуки, незаконні затримання, катування.
Псевдовибори тісно пов'язані з злочинною політикою примусової паспортизації. Окупаційна адміністрація штучно створила умови, за яких відсутність російського паспорта позбавляє українських громадян базових засобів для існування. Без документа агресора людина на ТОТ не може отримати медичну допомогу, необхідні ліки, соціальні виплати, пенсії, втрачає право на працю та ризикує позбутися власної нерухомості чи майна, яке окупанти оголошують без власника. Сфабрикована окупантами так звана висока явка — наслідок жорстокого шантажу та позбавлення людей фундаментальних прав на життя й безпеку.
Проведення псевдовиборів має для Кремля абсолютно прагматичну і злочинну мету - проведення тотального обліку та примусової мобілізації чоловічого населення ТОТ. Зібравши так звані «виборчі списки», окупаційні військкомати одразу перетворюють їх на призовні списки для російської армії. Україна неодноразово наголошувала: примусове залучення цивільного населення окупованих територій до лав збройних сил держави-агресора є тяжким воєнним злочином та прямим порушенням міжнародного права. Росія системно використовує українських громадян як «гарматне м'ясо» у війні проти їхньої власної батьківщини.
Імітація виборчого процесу розгортається паралельно з тотальною демографічною інженерією та агресивною русифікацією: незаконного викрадення українських дітей, цілеспрямованого заселення ТОТ громадянами РФ, а також системного знищення української мови, освіти й релігійної свободи. На ТОТ придушуються всі незалежні релігійні громади, від Православної Церкви України та католиків до протестантів та мусульман, а освітня система повністю переведена на мілітаризовану російську пропаганду, спрямовану на виховання з українських дітей нового ресурсу для майбутніх загарбницьких воєн Кремля.
Показовим наслідком дій окупантів залишається катастрофа в місті Олешки, де наслідки теракту на Каховській ГЕС посилюються повною блокадою російськими окупантами допомоги для цивільних. Нині місто доведене до стану гуманітарної катастрофи — без базових комунікацій, медичного забезпечення та під прицільним терором, що змусило виїхати переважну більшість місцевих жителів. Ті, хто залишився, не можуть покинути місто через дроновий терор з боку Росії. Організація кремлівських «голосувань» серед руїн фактично знелюднених міст, пережитого екоциду й масових смертей розкриває всю злочинну суть російських псевдовиборів.
Забезпечення тривалого й справедливого миру в Європі неможливе за умов, коли територіальні загарбання винагороджуються або легітимізуються. Поступки агресору в питаннях кордонів чи прийняття його вимог про «визнання геополітичних реалій» лише розпалюють апетит загарбника, створюють можливості для подальшої агресії та наближають ще масштабніший глобальний конфлікт.
Міжнародне співтовариство має відповісти на наміри проведення псевдовиборів не просто заявами про глибоке занепокоєння, а чіткими, принциповими та юридично зобов'язуючими кроками.
По-перше, необхідно забезпечити повне, беззастережне та остаточне невизнання як самого псевдоголосування на ТОТ України, так і його підсумків. Жодна держава чи міжнародна організація не повинна направляти своїх спостерігачів на ці так звані «вибори», адже будь-яка присутність іноземних представників інтерпретується Кремлем як спроба легітимізації злочину.
По-друге, слід чітко поставити під сумнів легітимність усієї Державної Думи РФ та запровадити повний дипломатичний бойкот осіб, які будуть оголошені «депутатами» від окупованих українських територій. Жоден з іноземних парламентів чи міжнародних міжпарламентських асамблей не повинен визнавати повноваження таких суб'єктів або вступати з ними в офіційні контакти.
По-третє, необхідно суттєво посилити персональний та секторальний санкційний тиск. Санкції мають бути негайно запроваджені проти всіх організаторів фарсу: керівництва та членів Центральної виборчої комісії РФ, окупаційних «виборчих комісій» на ТОТ, місцевих колаборантів, а також так званих «іноземних спостерігачів» та пропагандистів, які беруть участь в інформаційній обслузі виборчого шоу. Також має бути перекрито будь-які шляхи обходу санкцій та схеми фінансування російської воєнної машини.
По-четверте, виборчий фарс на ТОТ має стати окремим предметом розслідування в межах Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародного кримінального суду. Примусова паспортизація, незаконне залучення громадян України до виборчого процесу іноземної держави під загрозою зброї та наступна мобілізація є складниками системних воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які не мають строків давності.
Нарешті, найкращою та єдиною дієвою відповіддю на спроби Росії закріпити окупацію через політичні маніпуляції є надання Україні всієї необхідної військової, фінансової та енергетичної допомоги. Сильні Збройні Сили України, оснащені сучасним озворенням, засобами ППО, артилерією та далекобійними системами, є єдиним гарантом того, що окупаційні наміри ворога зазнають остаточного краху.
Російські псевдовибори на окупованих українських землях є правовою нікчемою, моральним фарсом та відкритим посяганням на світовий безпековий порядок. Дозволити агресору закріпити загарбання через фальсифіковані політичні процедури означає підписати вирок європейській системі безпеки та відкрити шлях до глобального хаосу й нових воєн.
Єдина гарантія відновлення тривалого миру, законності та стабільності в Європі - повне відновлення суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах 1991 року. Принциповість і непохитність демократичного світу сьогодні є запорукою того, що право сили ніколи не замінить силу права.