У рамках реалізації дослідницької ініціативи Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», українські дослідники продовжують працювати із закордонними архівами та бібліотечними фондами.

Цього разу дослідники - професор Андрій Сова та доцент Павло Кучер розпочали роботу в Любляні, у Національній та університетській бібліотеці Словенії. У центрі їхнього дослідження — постать Івана Боберського та пов’язані з його життям і діяльністю історичні джерела першої половини ХХ ст.

Іван Боберський (1873–1947) — український державний, військово-політичний і громадський діяч, педагог, основоположник українського тіловиховання, голова товариства «Сокіл-Батько», організатор «Українського спортового кружка» — першого осередку розвитку і популяризації спорту в навчальних закладах українців Галичини. Він був автором підручників із фізичного виховання та спорту, а також сприяв становленню та розвитку багатьох українських організацій, зокрема Пласту, Учительської громади, Просвіти, спортивними товарисивами.

У 1932 році Боберський залишив Канаду та переїхав до Югославії, оселившись у невеликому містечку Тржич — на батьківщині своєї дружини Жозефіни, де працював у суспільно-культурному напрямі, багато часу приділяв упорядкуванню свого архіву та книгозбірні. Повернутися до України, через окупацію українських земель, він не міг. Водночас навіть далеко від рідної землі Іван Боберський не поривав зв’язків із Галичиною та українськими середовищами.

Сьогодні дослідження його спадщини у словенських архівах допомагає краще зрозуміти не лише біографію видатного українця, а й ширший український контекст європейської історії ХХ століття.

«Вихованє тїла — се шлях до вихованя духа».

— Іван Боберський.

Окрему подяку висловлюємо Яні Колар, директорці Національної та університетської бібліотеки Словенії, за сприяння, гостинність та підтримку українських дослідників у їхній роботі.